25-27 жовтня в Полтаві в рамках проєкту «Рука допомоги Україні» відбувся тренінг «Діти та війна. Навчання технік зцілення». Навчання провели психологині проєкту – Ірина Сухова і Тетяна Обоянська. «21 учасниця – викладачки та студентки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, – розповідає Ірина. – Саме в приміщенні цього ВУЗу ми і проводили тренінг. Традиції українського народу були навколо нас, дух незламного козацтва, атмосфера найгарніших і веселих дівчат. Разом ми навчались, грались, насичувались ресурсом і живим спілкуванням. А на завершення тренінгу на знак подяки учасниці заспівали пісню «Червона рута». Це було неймовірно надихаюче! Дуже важливо й те, що техніки зцілення тепер отримають і діти полтавського регіону».

Тренінг відбувся завдяки фінансовій підтримці нашого партнера – Канадсько-української фундації.

Відгуки учасниць.

Валентина Березан: «Оцінка 10 із 10. Професійно, комфортно, інформативно. Величезна подяка тренерам за продуктивне навчання і благодійність, а міжнародному фонду «Надія по всьому світові» за неймовірний проєкт «Рука допомоги Україні» та можливість долучитися до його реалізації».

Наталія Сулаєва: «10 із 10. Високопрофесійні тренери змусили розум працювати, серце – тремтіти від радості, душу – співати. Сподіваюсь, що результати програми «Діти і війна. Навчання технік зцілення» будуть високими, учасники та учасниці груп – щасливими, Україна – мирною! Сердечно дякую!»

Ольга Палеха: «Дуже змістовний тренінг, у якому збережений ідеальний баланс між теоретичними знаннями та практико-орієнтованими техніками. Особлива вдячність тренерам за високий професіоналізм, терпіння і увагу до кожного».

Лілія Кононенко: «На професійну вагу – тренінг безцінний. Дякую за почесну й корисну справу, яку робите. Отримала навіть те, чого не мала на меті, – навіть не сам ключ до проблем, а принцип, за яким добирати ключі! Дякую!»

Тетяна Дзюба: «Дякую тренеркам за чудову, творчу і професійну роботу. Відчуття відкритого простору, глибину технік, які виконувались під час роботи. Бажання впроваджувати й ділитися цією програмою з дітьми та їхніми батьками».

Інна Баранець: «Тренінг можу оцінити на 100 балів за десятибальною шкалою. У буремному швидкоплинному сьогоденні участь у тренінгу – це як ковток свіжого повітря! Надзвичайно актуально сьогодні навчатися, знати і вміти допомогти собі та іншим. Дякую за ці три дні! Хочу ще!»

Фотоальбом на Facebook

Софії 11 років. Вона переселенка з міста Краматорськ Донецької області. На заняттях за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення» дівчина була досить комунікабельною, легко влилася в групу, з цікавістю виконувала всі завдання, а найбільше їй подобалося малювати. Деякі малюнки вона коментувала, розповідаючи, що сумує за своєю кімнатою й друзями, з якими любила гратися на дитячому майданчику в Краматорську.

Тренери звернули увагу, що на більшості малюнків у дівчинки присутня постать військового, яка з вигляду знаходиться далі від усіх інших. Коли Софію запитали, хто це, вона почала плакати та крізь сльози розповідати про тата. Одна з тренерок запропонувала їй пересісти дещо далі від групи, щоб поговорити й заспокоїтися, але дівчинка відмовилася і сказала, що їй дуже важко, але вона хоче висловитися перед групою, оскільки вдома стримується й не плаче, щоб не засмучувати маму.

Виявилося, що батько Софії від початку війни бере участь у бойових діях. Іноді він не телефонує по кілька тижнів, від чого мама вночі плаче, а вона думає, що тато загинув. Буває й таке, що коли батько дзвонить, дівчина чує в слухавці звуки вибухів, і це її дуже лякає. Софія пам’ятає день, коли тата проводжали на війну, і дуже хвилюється, що це могла бути їхня остання зустріч.

Коли дівчинка малювала свій травматичний спогад, то зобразила велику фігуру батька, а навколо все геть вороже: на небі – чорні хмари, вздовж дороги – вибухи. Тривалий час Софія плакала та не могла придумати, як трансформувати свій малюнок. Учасники групи запропонували їй згадати, що вона любила робити разом з татом і домалювати це. Оскільки раніше дівчинці дуже подобалось дивитися на феєрверки, які тато запускав у небо на її День народження та Новий рік, вона вирішила перетворити хмари й вибухи на малюнку на феєрверки і сказала, що це її тато, який повертається додому після перемоги, і феєрверки символізують таке ж свято, яке раніше батько влаштовував для неї.

На фото: групові заняття за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення», які тренерки проєкту «Рука допомоги Україні» Наталія Гребінна та Зінаїда Горячківська проводили влітку 2023 року. Заняття відбувались в трьох селах Кіровоградської області Голованівського району – Тополі, Хащувате та Мощене, в тому числі в КЗ «Хащуватський ліцей» Гайворонської громади. Дякуємо за фінансову підтримку нашому партнеру – Ярмарок соціальних результатів OutcomesX та UBS Optimus Foundation.

Фотоальбом на Facebook

11-13 жовтня в Луцьку у співпраці з Волинським національним університетом імені Лесі Українки команда проєкту «Рука допомоги Україні» провела тренінг за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення» для спеціалістів. Теорію та практику програми для 13 учасників (шкільних психологів та соціальних педагогів міста та області) викладали досвідчені тренерки та психологині проєкту – Ірина Сухова та Наталя Подоляк. В перший день тренінгу учасників привітав ректор університету Анатолій Цьось. Він зазначив важливість психологічної допомоги під час війни та побажав всім успіхів в навчанні та подальшій роботі.

Щиро дякуємо за фінансову допомогу нашому партнеру – Канадсько-українській фундації!

Відгуки учасниць:

Інна Волошина: «Дякую за професіоналізм, структуровану подачу інформації, дружню атмосферу. Тренінг перевершив всі очікування. Три дні послідовної інформації, поєднання теорії, практики, пропрацювання практичних завдань. Окрема вдячність за ігрові вправи, які дуже вдало доповнюють теорію».

Наталія Матвіюк: «Чудовий, пізнавальний, насичений позитивом та корисною інформацією тренінг. Актуальний в часи війни та універсальний для практичної діяльності психолога. Щиро вдячна тренеркам, учасникам та учасницям за необхідну інформацію та комфортну атмосферу. Покидаю навчальний процес із повним “рюкзаком” знань та легкою для розуміння інформацією. Сподіваюсь на успішне втілення у життя набутих знань. Дякую!»

Людмила Андрусік: «Величезне дякую тренеркам за три дні цікавого тренінгу. За ці три дні я збагатилась цікавими техніками, руханками і новими знайомствами в групі. Особисто для себе взяла багато корисного і пропрацювала свої страхи і емоції. Бажаю всім психологічного здоров’я та емоційного підкріплення. До зустрічі у грудні!»

Світлана Кобзар: «Велика вдячність організаторам та тренеркам за їхню працю. Дуже сподобалося, як подавався матеріал. Дуже гарна ідея, що необхідно втілити це в життя, а не відкласти в потайну комірчину і забути. Дуже гарна ідея з договором – відразу видно, кому це потрібно і хто готовий працювати. Не засмучуйтесь, що нас було менше, ніж планувалось. Якщо тренінг допоможе лише кільком людям, сім’ям, дітям, тренерам – це вже колосальний внесок в добробут України та громади».

Фотоальбом на Facebook

28-30 вересня в Києві відбувся тренінг для спеціалістів за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення». Навчання проводили досвідчені психологині та тренерки проєкту «Рука допомоги Україні» – Ірина Сухова, Наталія Подоляк і Тетяна Обоянська. 30 учасників та учасниць з Києва, а також з Київської та Сумської областей вивчали тему травми війни, говорили про психологічні наслідки цього явища, отримували важливі теоретичні знання. Вони також практикували вправи та техніки самодопомоги для подолання страхів, болю, нав’язливих спогадів, втрат та ще багатьох інших проблем, що виникають у дитини та дорослої людини, яка віч-на-віч стикнулася з війною.

Захід відбувся в приміщенні Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, і ми щиро дякуємо своїм партнерам за співпрацю. Велика подяка за фінансову підтримку Канадсько-українській фундації!

Відгуки учасників та учасниць:

Олександр Лавренко: «Тренінг був дуже насиченим, багато корисних технік. Я отримав позитивні емоції, відчуваю бажання використати набуті знання та навички».

Ганна Косаківська: «Дуже вдячна за тренінг, за 3 дні ґрунтовної роботи. Нові цікаві техніки, ігри, нові знайомства та передчуття ґрунтовної роботи протягом 7 занять з двома групами. Зараз такі тренінги дуже актуальні, і сподобалось, що все чітко організовано, є методики, чай (кава) та підтримка тренерів і тренерок на весь період проєкту».

Галина Салівон: «Дуже потужний та інформативний тренінг. Багато технік беру в свою скарбничку. У роботі з дітьми це буде новий досвід, але такий потрібний на цей момент. Дякую за отримані знання та нові можливості. Завдяки новим технікам проробила свої страхи. Дуже сподіваюсь, що зможу якнайкраще допомогти дітям».

Ірина Таран: «Приємно було бути тут. Дуже радію оволодінню навичок зцілення, яких навчу своїх дітей, своїх близьких, а також дітей навчального закладу та тих, хто звертається до благодійного фонду, потребуючи підтримки та допомоги».

Лілія Бондаренко: «Інтенсивний тренінг, структурований, інформативний, насичений корисними техніками, розбавлений цікавими іграми, окутаний теплою ковдрою з піклування і уваги тренерок. Вдячна за Вашу роботу, щирі думки і гарні посмішки. Також дякую за організацію».

Фотоальбом на Facebook