Сумна реальність нинішньої гуманітарної кризи в Україні через військові дії на сході спонукала багато неурядових організацій розробляти і здійснювати проекти, спрямовані на внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Згідно з даними Міністерства соціальної політики України, станом на 04 лютого 2016 р., в Україні офіційно зареєстровано 1 714 719 ВПО. У той же час, представники ПРООН у Києві відзначають, що близько 5 мільйонів чоловік в Україні в даний час потребують гуманітарної допомоги. Попередні статистичні дані свідчать про збільшення числа внутрішньо переміщених осіб в Україні, і неофіційна оцінка кількості як зареєстрованих, так і незареєстрованих ВПО становить понад 2 мільйони осіб.
Робота з ВПО, дітьми, травмованими війною, і їх батьками, є новим викликом для місцевих фахівців – соціальних працівників, державних службовців аварійно-рятувальної служби, практикуючих і шкільних психологів, педагогів та волонтерів. Необхідність у методах і прийомах, які можуть побороти травму, а також допомогти вимушеним переселенцям під час соціальної адаптації в нові громади збільшується.
Через військові дії на сході України багато людей стикаються з втратою своїх близьких, втратою власних домівок, вимушеною міграцією, тривогою і занепокоєнням. Особливий травматичний вплив мають ці події на психіку дитини. Діти можуть ставати свідками артилерійських обстрілів та стрілянини, спостерігати руйнування рідного міста чи села, або навіть їхніх домівок. Такий досвід може призвести до виникнення різноманітних психологічних травм.
Діти, травмовані війною, легко лякаються гучних звуків; вони впадають в депресію і стають замкнутими, часто плачуть і проявляють занепокоєння, раптове роздратування і гнів. Багато дітей бачать нічні жахіття. Такі дитячі травми, якщо на них належним чином і своєчасно не відреагувати, можуть привести до серйозних психологічних розладів.
Потреби у психологічній допомозі для тих, хто був свідком і пережив події війни, мають першорядне значення. Зокрема, основна увага має бути зосереджена на дітях, травмованих війною, оскільки їхній досвід і навички долати стрес, депресію і паніку будуть безпосередньо впливати на їх шанси на повноцінне життя.
Проект спрямований на поліпшення соціально-емоційного та психологічного стану дітей, травмованих війною, і членів їх сімей (ВПО), які стали свідками і постраждали через військові дії на сході України.
Проект:
Ми прагнемо:
Методологічною основою проекту є програма «Діти і війна. Техніки зцілення», розроблена в рамках співпраці Інституту психіатрії (Лондон, Велика Британія), Центру кризової психології (Берген, Норвегія). В Україні методику перекладено та адаптовано фахівцями Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії (УІКПТ, Львів, Україна).
Навчальна методика розроблена на основі доказового когнітивно-поведінкового підходу терапії посттравматичних розладів у дітей. Методику апробовано у низці країн, що були охоплені війною чи постраждали від природних стихійних лих (Греція, Туреччина, Китай, Шрі-Ланка, Іран). Вона приносила відчутну користь для тих, хто відвідував заняття, таким чином, методика може служити в якості інструменту для позитивної терапії психічного здоров’я. Навчальна програма призначена для використання людьми, які не обов’язково дуже досвідчені в питаннях психічного здоров’я дітей. В першу чергу, вона використовується вчителями, соціальними працівниками, психологами після короткої попередньої підготовки. Вона має велике значення для реалізації нашого проекту, оскільки за короткий період навчання можна підготувати тренерів в Україні використовувати посібник в їхній роботі з травмованими війною дітьми.
Діти, що пройдуть навчання за цією методикою, скоріш за все, не потребуватимуть спеціальної допомоги в майбутньому.
Перший етап проекту складався із тренінгу для психологів (Київ) і курсу терапевтичних занять із дітьми та їх батьками у тимчасовому таборі для переселенців у Коростишеві у травні-червні 2015 року. Другий етап проекту тривав з вересня 2015 року до березня 2016 року і складався із 2 тренінгів «Діти і війна. Техніки зцілення» у Черкасах та Івано-Франківську, а також 2 курсів терапевтичних занять для дітей та батьків у Києві та Ірпені. Третій етап здійснювався у березні-червні 2016 року і включав проведення 2 тренінгів у Одесі та 4 курсів терапевтичних занять у Одесі та Одеській області (Куяльнику і Чорноморську) та Миколаєві. В рамках четвертого етапу проекту вже проведено тренінги в Одесі, Вінниці, Миколаєві, Дніпрі, Ізмаїлі, Івано-Франківську, Дрогобичі та Львові.
Серед учасників терапевтичних занять було проведено опитування, яке включало анкетування та тестування до і після терапії. За його результатами, поліпшення психоемоційного стану і здатності впоратися з посттравматичним стресом відмічено в більш ніж 90% учасників.
Під час терапії діти заводили друзів у групі, переставали уникати контакту з очима, починали обіймати один одного і, можливо, вперше після травматичного досвіду, – починали відчувати себе в безпеці.
«Як я можу допомогти своїй дитині?» – таке питання батьки задають найчастіше. Під час терапії батьків вчать, як боротися з дитячою травмою; вони також дізнаються про інші аспекти виховання дитини. Надзвичайно важливо, що батьки теж можуть працювати зі своїм власним травматичним досвідом, отримати професійну психологічну допомогу і підтримку з боку інших батьків в групі. Вони можуть також знайти друзів; об’єднатися, щоб вирішувати рутинні побутові питання.
Донори і партнери проекту:
HOPE worldwide Canada;
HOPE worldwide Switzerland;
HOPE worldwide Ukraine;
Київська Церква Христа;
Українська кредитна спілка (УКС);
Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей, молоді;
Український інститут когнітивно-поведінкової терапії (м. Львів);
Донбаський державний педагогічний університет (м. Слов’янськ, Донецької обл.);
Луганський обласний навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти;
Товариство Червоного Хреста України (м. Київ);
Центр психічного здоров’я та психосоціального супроводу Києво-Могилянської Академії (м. Покровськ, Донецької обл.);
Спілка самаритян України (м. Золоте, Луганської обл.);
Центр сімей АТО “Поруч” (м. Краматорськ, Донецької обл.);
ГО “ПроМир” (м. Слов’янськ, Донецької обл.);
Центр соціальної реабілітіції дітей-інвалідів “Лелека” (м. Гірське, Луганської обл.);
БФ Місія “Подих Надії” (м. Мар’їнка, Донецької обл.) та ще понад 60 державних та громадських організацій.
Ви можете зробити благодійний внесок через Інтернет:
