У Вінниці на базі Вищого професійного училища №11 тренерки фонду Ольга Лісова та Вікторія Явдощак провели серію терапевтичних занять для двох груп дітей із родин внутрішньо переміщених осіб. Фокус роботи був не на обговоренні подій, а на внутрішньому стані дітей — їхній безпеці, відчутті прийняття та можливості бути собою.

На початку занять діти часто реагували на болісні теми напруженням, тривогою або замкнутістю. Під час регулярної роботи та виконання вправ поступово відбувалися позитивні зміни: реакції ставали спокійнішими, з’являлося більше відчуття внутрішньої стабільності й безпеки.

Показовою стала історія хлопця, який разом із родиною виїхав із Херсона. Неможливість повернутися додому довгий час була для нього надзвичайно складною. Спочатку він майже не говорив і тримався осторонь, однак згодом активніше долучився до занять, почав відкрито висловлювати свої думки, знайшов друзів у групі та наприкінці програми говорив про радість і підтримку, які отримав під час участі.

У Хмельницькій області вже не перший місяць працює табір для дітей з Донецької області — регіону, який щодня потерпає від збройної агресії. Для багатьох цих дітей він став не просто місцем відпочинку, а справжнім прихистком — простором, де можна побути в тиші, відновити сили та поступово повертати відчуття безпеки.

Окрім дозвілля у таборі значну увагу приділяють психологічній підтримці. Діти мають можливість працювати з тренерами і тренерками нашого проєкту, які допомагають їм пропрацювати пережитий досвід війни. У листопаді команда провела для дітей в таборі курс занять за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

У рамках програми працювали шість груп: 77 дітей з Краматорська, Мирнограда, Дружківки, Покровська та Слов’янська. Для них це був шанс не лише змінити обстановку, а й отримати практичні інструменти самодопомоги — техніки, які допомагають стабілізувати емоційний стан, знизити рівень тривоги та краще розуміти власні почуття.

Під час роботи тренери і тренерки  стикалися з великою кількістю болючих історій. Діти говорили про втрату дому, тривалі обстріли, страх за рідних і постійну напругу, яка стала частиною їхнього повсякдення. Водночас результати занять були помітні вже під час перебування в таборі: діти ставали відкритішими, спокійнішими, легше йшли на контакт і вчилися говорити про те, що з ними відбувається.

У нинішніх умовах така підтримка є особливо важливою. Війна забирає у дітей відчуття стабільності, і завдання дорослих — допомогти їм зберегти внутрішні опори. Такі заняття дають змогу не лише на певний час відволіктися від реальності війни, а й закласти основу для психологічного відновлення, яке знадобиться дітям і сьогодні, і в майбутньому.

Сьогодні ми хочемо привітати всю нашу команду, наших партнерів та всіх, хто разом із нами щодня працює для підтримки тих, хто цього потребує.

Для нас, українців, які живуть у війні, психічне здоров’я — це не просто свято. Це щит, який допомагає залишатися людьми, зберігати тепло серця та підтримувати один одного. Це сила, яка дозволяє рухатися вперед навіть у найскладніші дні.

Бажаємо всім нам сміливості визнавати свої емоції, сили берегти себе та тих, хто поруч, внутрішньої стійкості та міцного психічного здоров’я. Пам’ятаймо: турбота про себе — це турбота про Україну. Разом ми сильніші!

Цього літа наша команда у складі тренерів Білобрової Тетяни та Курченко Олени розпочала важливу роботу у прифронтовому Харкові, надаючи необхідну психологічну допомогу дітям-переселенцям у місцевому шелтері для ВПО. Мета занять — не просто зняти стрес, а навчити дітей самостійно справлятися з травмою, використовуючи програму «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

Багато дітей, які приїхали сюди з окупованих територій чи гарячих точок, живуть у стані постійної тривоги. Наприклад, Артем, який довгий час не міг заснути в новому місці, бо відчував, що «ніч тривала вже кілька років». Для нього важливими стали слова дідуся: «Ти мусиш жити далі». На заняттях Артем знайшов спосіб перетворити цей біль на внутрішній якір за допомогою технік глибокого дихання і створення безпечного місця в уяві.

Схожий досвід був і у Валерії. Вона, як сама зізналася, навчилася «тримати сльози всередині», але на тренінгу змогла відкрити шлях до майбутнього. Спочатку Валерія малювала лише порожні дороги, але згодом створила малюнок дому з гойдалкою і садом, вірячи, що «це наш дім, коли ми повернемося». Це яскраво демонструє, як ці техніки допомагають відновити надію і відчуття контролю.

Робота в шелтері була помітна і для батьків. Батьки Олександри розповіли, що їхня донька після тренінгу «почала усміхатися», а її внутрішній спокій поступово повертається. Інші батьки наголошують, що завдяки чутливості та уважності фахівців, діти стають відкритішими та впевненішими. Особливо цінним стало те, що тренінг допоміг налагодити спілкування у сім’ях: «Ми з сином вперше змогли поговорити про те, що сталося. Без крику, без сліз. Просто поговорити».

Таким чином, у Харкові ми даємо дітям не лише тимчасову допомогу, а надійні інструменти для стійкості, які залишаться з ними на все життя.

Цей проєкт створено БФ “Надія по всьому світові” завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості: розвиток спроможності та фінансування українських організацій громадянського суспільства (Children’s Resilience Fund: Providing Capacity Building and Funding to Ukrainian Civil Society Organisations) в Україні. Програма реалізується Crown Agents in Ukraine та Integrity Action.

Цього літа, з червня по серпень 2025 року, на Київщині у с. Немішаєве (Бучанський район) кваліфіковані тренерки проєкту “Рука допомоги Україні” працювали на базі дитячого табору «Тренінговий проєкт “Карамель”». Вони проводили інтенсивні психологічні заняття, спрямовані на відновлення дітей, чиє життя торкнулася війна.

Табір став безпечним і ресурсним простором для дітей, які пережили окупацію, терористичні атаки, чекають батьків із фронту або зазнали непоправних втрат. Саме для таких звичайних українських дітей в таборі були організовані курси за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

Атмосфера табору була теплою та ресурсною, а програма — цікавою та насиченою. Діти не просто гралися, обговорювали проблеми чи малювали. Вони проходили послідовну програму, яка мала одну головну мету: навчити технік самодопомоги. Коли табір — це весело, дає ресурси, а ще й навчає важливих навичок, це справді безцінно!

Найкраще про глибину цієї роботи говорять самі учасники та учасниці. Наприклад, під час вправ на тілоорієнтовану регуляцію, одна дівчина описала свій прорив дуже яскраво: «Я наче навчилась викручувати з себе страх, як воду з рушника». Її слова надихнули інших побачити власне тіло як дієвий ресурс стійкості. А в роботі над відновленням відчуття контролю, коли учасники створювали «супергероїв всередині себе», один хлопчик визначив свого тата як зразок сили, що заохотило групу до глибокого обговорення внутрішнього потенціалу.

Ми віримо, що здобуті знання та навички дадуть дітям надійний інструмент для самостійного подолання викликів. Це літо було не лише веселим, але й надзвичайно корисним у формуванні психологічної стійкості.

Щиро дякуємо за співпрацю нашому постійному партнеру і доброму другові «Тренінговий проєкт “Карамель”» та його директорці Ірині Завальній.

Цей проєкт створено БФ “Надія по всьому світові” завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості: розвиток спроможності та фінансування українських організацій громадянського суспільства (Children’s Resilience Fund: Providing Capacity Building and Funding to Ukrainian Civil Society Organisations) в Україні. Програма реалізується Crown Agents in Ukraine та Integrity Action.

Тренерська команда нашого фонду щодня працюють із дітьми, надаючи їм психологічну підтримку, допомагаючи долати труднощі та знаходити внутрішні ресурси. Щоб ця робота була ефективною та стабільною, важливо дбати і про самих тренерів і тренерок. Саме з цією метою продовжує працювати Ресурсний простір – платформа для зустрічей, майстер-класів та тренінгів.

Ресурсний простір створений для того, щоб усі мали можливість подбати про себе, отримати нові знання, обмінятися досвідом із колегами, знайти натхнення та відновити внутрішній баланс. У цей непростий час повномасштабної війни така підтримка стає необхідною умовою, аби спеціалісти могли й надалі якісно виконувати свою важливу місію.

Особливістю простору є те, що він працює в онлайн-форматі. Географія нашого проєкту охоплює всю Україну, де перебувають наші тренери і тренерки. Онлайн-зустрічі дають змогу бути на зв’язку незалежно від місця проживання.

Простір постійно наповнюється актуальним контентом та практичними інструментами. Серед тем, які обговорювалися на наших зустрічах були:

• Майстер-клас «Відновлення ресурсу: EMDR-техніки для щоденної стійкості»
• Серія Майстер-класів від Катерини Сукеник “Богині і боги в тобі”
• Методи арт-терапії: “МАНДАЛОТЕРАПІЯ”
• Майстер-клас «Робота із натхненням: як уникнути вигорання».

Ми віримо, що така підтримка напряму впливає на якість допомоги дітям і сім’ям, із якими вони працюють. Тому Ресурсний простір – це не лише про розвиток, а й про турботу, взаємоповагу та зміцнення нашої спільноти.

Відгуки учасників та учасниць:

Ольга Постернак:

Найбільше сподобалось отримати справжній ресурс, підтримку і багато цікавої інформації, що допомагає краще зрозуміти себе, набратися сил і впоратися зі стресом. Щиро вдячна за таку можливість і турботу. Індивідуальна терапія — безцінна можливість.

Сергій Сергєєв:

Це був час, коли можна було зупинитися серед щоденної метушні й просто побути в моменті. Практики допомогли розслабитися, відновити сили й відчути, що турбота про себе — не розкіш, а необхідність. У нашому неспокійному світі такі зупинки безцінні.

Катерина Сукеник (тренерка і “господиня” Простору):

Наш ресурсний простір став для мене джерелом наповнення, віддачі, радості та відчуття єднання з подібними мені людьми! Мені було важливо ділитися своїми знаннями. Ресурс, який я пропонувала, був присвячений глибокому самопізнанню та дослідженню несвідомого.

Вікторія Явдощак:

Майстер-класи “Богині та боги в тобі” стали справжнім простором підтримки та натхнення. Панувала тепла атмосфера, що сприяло зняттю напруги та дозволило сфокусуватись на своїх потребах. Під час МК відчула легкість, натхнення й ресурс для втілення нових ідей. МК з мандалотерапії став цінним відкриттям себе. Трансформаційна гра “Шлях до…” — глибоким досвідом, що допоміг по-новому проаналізувати власні цінності.

Цей проєкт створено БФ “Надія по всьому світові” завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості: розвиток спроможності та фінансування українських організацій громадянського суспільства (Children’s Resilience Fund: Providing Capacity Building and Funding to Ukrainian Civil Society Organisations) в Україні. Програма реалізується Crown Agents in Ukraine та Integrity Action.

У березні цього року наш фонд розпочав співпрацю з міжнародною організацією LYNC (Love Your Neighbor Community). Їхня місія — підтримувати громади в усьому світі, розвивати культуру взаємної допомоги та піклування. Навесні у місті Чернівці відбулося навчання тренерів і тренерок за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

Протягом шести місяців нові тренери проводили заняття з дітьми, допомагаючи їм опановувати техніки самодопомоги та долати наслідки стресу. Весь цей час вони отримували супервізійну підтримку від досвідчених спеціалістів нашого фонду, що забезпечило якість та ефективність їхнього навчання та роботи.

6 вересня у Чернівцях ми зібралися на теплу зустріч, під час якої відбулося вручення сертифікатів новим тренерам і тренеркам. Це стало не лише святковим підсумком піврічної роботи, а й початком нового етапу у поширенні програми.

Ми щиро дякуємо нашим партнерам з LYNC за довіру та плідну співпрацю. Спільно ми робимо важливу справу — допомагаємо дітям знаходити внутрішні ресурси для відновлення та впевнено рухатися вперед.

Новим сертифікованим тренерам і тренеркам бажаємо натхнення, витримки та успіхів у їхній щоденній роботі. Віримо, що завдяки їхнім зусиллям ще більше дітей отримає підтримку та можливість відчути силу зцілення.

Цього літа команда тренерів і тренерок нашого фонду знову мала честь працювати з дітьми у різних куточках України. Одним із таких особливих місць став дитячий оздоровчий табір «Лісова пісня», розташований у мальовничому Кам’янець-Подільському районі. Це затишне місце серед природи, де діти мають можливість поєднати відпочинок із новими відкриттями, творчістю, спортивними заняттями та щирим спілкуванням. Атмосфера табору створює відчуття безпеки, дарує позитивні емоції та допомагає відновити сили.

Протягом усіх змін літа, а також навесні, наша команда проводила заняття за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення». Ця методика допомагає дітям краще розуміти себе, долати тривогу, справлятися з травматичними спогадами, знижувати рівень стресу й поступово відновлювати внутрішню рівновагу. Для багатьох учасників це стало першим досвідом знайомства з подібними знаннями, адже більшість дітей, які відпочивали у таборі, походять із багатодітних, неповних чи малозабезпечених сімей. Для багатьох це були перші психологічні заняття. Вони  вперше мали нагоду побувати на екскурсіях, долучитися до цікавих програм і відчути, що світ може бути різнобарвним та безпечним.

“Ми бачимо, як навіть кілька занять можуть стати важливим кроком у житті дитини: змінюється її ставлення до себе, з’являється більше впевненості, вона починає відчувати, що здатна впоратися із труднощами. Такі маленькі, але дуже значущі зміни надихають нас іще більше”, — поділилась тренерка програми «Діти та війна. Навчання технік зцілення», психологиня Тетяна Харькова.

Ми щиро вдячні нашим донорам та партнерам, які вже багато років підтримують наші ініціативи. Саме завдяки їхній постійній турботі та довірі ми можемо реалізовувати програми, охоплювати все більше дітей і розширювати коло підтримки. Кожна дитина, яка отримала допомогу, – це доказ того, що наша спільна справа змінює життя на краще.

Цей проєкт створено БФ “Надія по всьому світові” завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості: розвиток спроможності та фінансування українських організацій громадянського суспільства (Children’s Resilience Fund: Providing Capacity Building and Funding to Ukrainian Civil Society Organisations) в Україні. Програма реалізується Crown Agents in Ukraine та Integrity Action.

Цього літа команда наших тренерів і тренерок провела десятки занять для дітей у різних таборах по всій Україні. Одним із них став дитячий табір СОЦСР «Смарагдове місто» — особливе місце з непростою історією. Колись він працював у Донецькій області, та через війну був змушений релокуватися на Хмельниччину. Сьогодні заклад продовжує приймати дітей з прифронтових територій, залишаючись простором безпеки та розвитку.

Тренери і тренерки нашого фонду провели у таборі 24 групові заняття для 300 дітей. Це були хлопці й дівчата з Донецької області: хтось вимушено покинув рідний дім і тепер живе в іншому регіоні, а хтось досі залишається у своєму місті, де щодня стикається з реальністю війни на прифронтовій території. Незалежно від їхнього шляху, кожна дитина носить у собі біль та переживання, які не повинні бути тягарем дитинства.

На заняттях ми вчили дітей простих, але дієвих технік самодопомоги:

• як знижувати рівень тривожності та напруги;

• як впоратися зі страхом та важкими спогадами;

• як відновлювати відчуття контролю й безпеки;

• як знаходити підтримку одне в одному.

Крім того важливою частиною зустрічей було відчуття спільності: діти ділилися своїми історіями, сміялися, грали, а головне — відчували, що вони не самі у своїх труднощах.

Наші тренери і тренерки створили для них простір, де можна було відкласти тривогу й повернути собі право на дитинство.

Ми щиро віримо, що ці зустрічі стали для дітей кроком до внутрішньої стійкості та відновлення. Адже кожна дитина заслуговує на життя без страху та з надією на майбутнє.

Є моменти, коли варто зупинитись. Зняти тягар щоденної гонки, відкласти завдання, дедлайни й постійне “треба”, щоб просто бути. Бути разом. Побачити одне одного поза роботою і згадати, заради чого все починалось.

Цей ретрит став саме такою точкою — точкою зустрічі з собою і командою. Ми повернулися іншими: з ясністю в очах, з новими ідеями в голові й теплом у серці. Бо команда — це не тільки про роботу, а ще про зв’язок, тоді народжується справжня енергія до творення.

Ділимося відгуками, які залишили учасники та учасниці. Кожен з них — як точка опори для нас і нашої команди.

Сергій Сергєєв : “В цілому зараз таке життя, що і новини, і ситуація в країні…  і взагалі життя стало напруженим, складним. Ти не знаєш, що тебе чекає завтра. Мати таку можливість приїхати сюди і спати без повітряних тривог, сміятись, гуляти – це цінно. А ще розуміти, що ти робиш добру роботу, що ти це заслужив, в тебе є можливість відпочити, набратися сил.  І особисто я набрався сил. Я дуже пишаюся тим, що я є частиною цієї команди”.

Тетяна Обоянська: «Я вдихнула цю легкість – це неймовірно. Вразила наша подорож в Тустань, таке все зелене, соковите, вільне. Я хотіла бути в цьому, десь в своїх думках. Тому цей наш ретрит для мене дуже-дуже важливий. Я відчуваю додаткову турботу, підтримку і, я б сказала, визнання цінності. Цінності і важливості того, що ми робимо всі разом, командою, це неймовірні речі».

Ольга Постернак: « Кожен день був швидкий такий, прямо летіли години. Їздили на екскурсію, грали в боулінг, спілкувались в басейні, це було дуже круто. Сподобались майстер-класи, кожен торкнувся якоїсь струни душі, вдячна тренеркам за це. Я знаю, що я б туди не виїхала без Ірини та підтримки фонду, тому дуже вдячна що вмовили, підтримали, за вашу допомогу. Зараз я наповнилась, але попереду ще шлях відновлення». 

Олена Божор: «У мене ці дні було таке відчуття сімейності, душевної теплоти, затишку. Це так цінно, взагалі, наше коло, яке тримається багато років, і така надійність, відчуття, що ти не один, поряд колеги і друзі. Кожна хвилина була наповнена різними емоціями, але наскрізно відчувалась турбота про нас. Душа відпочила, тіло розслабилося».

Яна Сергєєва: «Я дуже щаслива і дуже вдячна, що тоді ви повірили в мене. Дуже круто бути в цій команді, дуже неймовірно. Тут на ретриті я кожен день надихалася всім, що бачила, – захопливими краєвидами гір, обличчями друзів, фарбами на полотні, смачною їжею. Всім надихалася, відпочивала, відклала все, щоб взагалі не працювати. Цей час для мене як три місяці терапії».

Євген Мороз: «Я взагалі важкий на підйом. Мені з цього круговороту, цього маленького світу вирватися дуже складно. Класно відпочив і перезавантажився. Не пам’ятаю вже, коли я малював останній раз. Цього разу везу додому картину на полотні».

Наталія Подоляк «Піднялось так багато спогадів про нашу спільну роботу і пригоди в цьому проєкті. Я подумала, що навіть не з усіма близькими друзями комфортно подорожувати. Можна дружити, але в подорожі це жесть. А в нас настільки класно підібралась команда, хоча ми всі такі різні. Ми справжня команда!»

Ірина Сухова “Ми як конячки, які везуть великі вози стресу, людських травм і зцілень. Отже, ми маємо і про себе потурбуватися, відновити сили для такої нелегкої роботи. Стійкість України – це стійкість кожної родини. Кожна родина – це мама, тато, дитина. Якщо ми кажемо про нашу професійну спільноту, це стійкість кожного психолога. Дуже хочеться цю стійкість підтримувати, плекати, щоб наша робота рухалася далі.

Цілями ретриту було надати ресурс команді нашого проєкту. Але ресурс буває різний. Комусь треба розслабитися, просто плавати, лежати, їсти, жити в комфортних умовах. Комусь потрібні враження, екскурсії, нові місця, нові заняття. Комусь потрібна робота над собою, заглибитися, щось полікувати. Ресурс різний. Ми всі різні. Але мені здається нам вдалося спланувати програму так, щоб всім було добре. Також це була можливість побути командою разом, підвести підсумки, перезавантажитись і з новими силами крокувати в майбутнє. 

Це було б неможливо без наших спонсорів, без їхнього людяного ставлення і розуміння, що команда це перш за все люди, які проживають свою війну, але знаходять сили і бажання працювати в проєкті і допомагати маленьким і дорослим українцям плекати свою стійкість. Велика подяка їм за це”.