У приміщенні Вищого професійного училища № 11 у Вінниці відбулася серія занять психологічної підтримки для дітей, які пережили непрості події та вимушені зміни у своєму житті. Серед учасників та учасниць були діти з Сум. Перші зустрічі давалися нелегко: спогади викликали сильні емоції, було помітне напруження й обережність. Та поступово атмосфера довіри зробила своє. Діти почали сміливіше виконувати вправи, більше говорити про свої почуття, пробувати нові способи справлятися з тривогою.

Одна з учасниць після евакуації довго страждала від тривожних снів. Спочатку вона трималася осторонь, але з кожним заняттям ставала відкритішою. Згодом поділилася тим, що сни вже не такі часті й не лякають так сильно. Інший учасник переживає розлуку з мамою, яка проходить військову службу. На початку він був замкненим і стриманим, проте поступово включився в роботу та відзначив, що опановані техніки допомагають йому впоратися із хвилюванням.

Цей досвід ще раз показує: коли поруч є безпечний простір, професійна підтримка та група однолітків, дітям стає легше. Вони не просто говорять про складне — вони вчаться жити далі, спираючись на нові внутрішні ресурси.

Фотоальбом на Facebook

Сьогодні — чотири роки від початку повномасштабної війни.
Українці живуть у реальності війни з 2014 року. І весь цей час вона поруч із нашими дітьми — у тривогах, переїздах, втраті дому, у дорослішанні раніше, ніж хотілося б.

Упродовж усіх цих років ми поруч із дітьми.
Тримаємо простір підтримки, слухаємо, допомагаємо проживати складне і поступово повертати відчуття безпеки.
Наші психологічні групи — це місце, де дитина може не бути “сильною”. Де можна плакати, злитися, мовчати і знову вчитись довіряти світу.

За офіційними даними міжнародних та українських організацій, мільйони українських дітей зростають в умовах війни та постійного стресу.
І за кожною цифрою — конкретні історії, маленькі плечі, які несуть надто великий для дитинства тягар.

Сьогодні особливо хочеться подякувати всім, хто робить цю роботу можливою:
нашим захисникам і захисницям — за можливість жити й допомагати;
волонтерам — за щоденну, часто непомітну, але дуже важливу роботу;
нашим тренерам і психологам — за витримку, професійність і людяність;
партнерам і донорам — за довіру і підтримку, яка дозволяє цій допомозі не зупинятися.

Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна.
Але знаємо точно: діти потребують підтримки вже зараз.
І ми просто продовжимо робити свою роботу для дітей.

У селі Оринін на Хмельниччині ми продовжуємо проводити групи психологічної підтримки для дітей, які приїжджають до табору «Смарагдове місто». Для багатьох із них це перша за довгий час можливість видихнути, побути в безпечному місці та відчути, що дорослі поруч — уважні й небайдужі. Цього разу наші тренери провели 6 груп для 64 дітей з Донецької області.

Ми працювали невеликими колами — щоб кожен мав простір висловитися або, якщо поки не готовий, просто побути серед інших. Через прості, але дієві вправи діти вчилися розпізнавати свої емоції, заспокоювати себе в моменти хвилювання, говорити про страх і сум без осуду чи тиску.

Було видно, як змінюється настрій групи вже за кілька зустрічей: з’являється більше усмішок, більше взаємної підтримки, більше сміливості в словах. Діти починають не лише слухати, а й підтримувати одне одного. І це — один із найцінніших результатів.

Для дітей з регіонів, де війна триває щодня, такі зустрічі — не просто активність у програмі табору. Це можливість відчути стабільність, навчитися справлятися з внутрішнім напруженням і повернути собі хоча б частину відчуття контролю над власним життям.

Ми продовжуємо цю роботу, бо бачимо її значення. І будемо поруч із дітьми й надалі — там, де вони потребують підтримки найбільше.

Фотоальбом на Facebook

Вже більше десяти років тренери та тренерки нашого проєкту працюють із дітьми в різних містах України. За цей час тисячі хлопчиків і дівчаток отримали підтримку, яка допомогла їм пережити складні події та зберегти внутрішню стійкість.

З початком повномасштабної війни потреба в такій допомозі лише зросла. Наші групи неодноразово організовувалися не тільки в Україні, а й за кордоном — для дітей, чиї родини були змушені виїхати через війну. Незалежно від країни перебування, українські діти потребують простору, де їх чують і розуміють.

Групи за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення» — це більше, ніж заняття.
Це:

• безпечний простір, де можна говорити про те, що болить; 
• вправи, які допомагають зменшити тривожність і страх; 
• можливість через гру опрацювати складні переживання; 
• нові друзі та підтримка однолітків; 
• увага і турбота дорослих, які розуміють, як працювати з дитячою травмою.
  

Діти самі говорять, що після занять їм стає легше. Вони вчаться розпізнавати свої емоції, заспокоювати себе, підтримувати одне одного. Це — навички самодопомоги, які залишаються з ними на все життя.

Наш благодійний фонд зосереджений саме на такій психологічній підтримці. Ми:

• навчаємо нових тренерів і тренерок для роботи за програмою «Діти та війна»; 
• організовуємо терапевтичні групи для дітей у різних регіонах України та за кордоном; 
• навчаємо дітей технік самодопомоги, емоційної регуляції та способів відновлення внутрішнього ресурсу; 
• допомагаємо дітям безпечно проживати й опрацьовувати травматичний досвід; 
• проводимо роботу з дорослими — батьками, опікунами, фахівцями — підтримуючи їх у процесі проживання втрат і стресу; 
• допомагаємо дорослим опрацювати травматичний досвід та зміцнити навички психологічної стійкості; 
• даруємо дітям символічні подарунки та створюємо атмосферу турботи, безпеки й прийняття.

Ми будемо продовжувати цю роботу. Адже в країні, де триває війна, діти є однією з найбільш вразливих категорій. Вони не можуть самостійно захиститися від психологічних травм — їм потрібні підтримка, увага та професійна допомога.

Кожна група — це крок до зцілення.
Кожна дитина, яка відчула підтримку, — це крок до сильнішого майбутнього України.

Навіть якщо минає час, про добрі справи варто говорити. Наприкінці грудня 2025 року діти з Донецької області, які брали участь у наших групах за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення», отримали різдвяні подарунки від друзів і партнерів з Німеччини.

Пакунки готували з турботою про кожну дитину окремо. У них були речі, про які діти мріяли, корисний теплий одяг та, звісно, солодощі — без них важко уявити зимові свята. Але найбільша цінність цих подарунків — у відчутті уваги й підтримки.

Для дітей, які зростають у реаліях війни, такі жести мають особливу вагу. Вони нагадують, що світ ширший за їхні щоденні труднощі, і що є люди, які щиро хочуть подарувати радість та трохи безтурботності.

Ми вдячні нашим міжнародним друзям за чуйність і відкритість до співпраці. Завдяки вам святкові дні стали теплішими, а дитячі усмішки — щирішими.

Підтримка має значення. І вона відчувається.

Фотоальбом на Facebook 

Вітаємо з Різдвом Христовим та Новим 2026 Роком!

Дякуємо за Вашу довіру, стійкість і підтримку, які допомагають нам разом долати труднощі й творити простір турботи та відновлення для тих, хто цього потребує.

Нехай ці святкові дні принесуть у вашу оселю справжній затишок і душевний спокій, наповнять Ваше життя радістю і теплом.

Нехай новий рік стане роком світла, єдності та миру для України.

Христос народився! Славімо Його!

З повагою та вдячністю, команда БФ «Надія по всьому світові»

У Вінниці на базі Вищого професійного училища №11 тренерки фонду Ольга Лісова та Вікторія Явдощак провели серію терапевтичних занять для двох груп дітей із родин внутрішньо переміщених осіб. Фокус роботи був не на обговоренні подій, а на внутрішньому стані дітей — їхній безпеці, відчутті прийняття та можливості бути собою.

На початку занять діти часто реагували на болісні теми напруженням, тривогою або замкнутістю. Під час регулярної роботи та виконання вправ поступово відбувалися позитивні зміни: реакції ставали спокійнішими, з’являлося більше відчуття внутрішньої стабільності й безпеки.

Показовою стала історія хлопця, який разом із родиною виїхав із Херсона. Неможливість повернутися додому довгий час була для нього надзвичайно складною. Спочатку він майже не говорив і тримався осторонь, однак згодом активніше долучився до занять, почав відкрито висловлювати свої думки, знайшов друзів у групі та наприкінці програми говорив про радість і підтримку, які отримав під час участі.

У Хмельницькій області вже не перший місяць працює табір для дітей з Донецької області — регіону, який щодня потерпає від збройної агресії. Для багатьох цих дітей він став не просто місцем відпочинку, а справжнім прихистком — простором, де можна побути в тиші, відновити сили та поступово повертати відчуття безпеки.

Окрім дозвілля у таборі значну увагу приділяють психологічній підтримці. Діти мають можливість працювати з тренерами і тренерками нашого проєкту, які допомагають їм пропрацювати пережитий досвід війни. У листопаді команда провела для дітей в таборі курс занять за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

У рамках програми працювали шість груп: 77 дітей з Краматорська, Мирнограда, Дружківки, Покровська та Слов’янська. Для них це був шанс не лише змінити обстановку, а й отримати практичні інструменти самодопомоги — техніки, які допомагають стабілізувати емоційний стан, знизити рівень тривоги та краще розуміти власні почуття.

Під час роботи тренери і тренерки  стикалися з великою кількістю болючих історій. Діти говорили про втрату дому, тривалі обстріли, страх за рідних і постійну напругу, яка стала частиною їхнього повсякдення. Водночас результати занять були помітні вже під час перебування в таборі: діти ставали відкритішими, спокійнішими, легше йшли на контакт і вчилися говорити про те, що з ними відбувається.

У нинішніх умовах така підтримка є особливо важливою. Війна забирає у дітей відчуття стабільності, і завдання дорослих — допомогти їм зберегти внутрішні опори. Такі заняття дають змогу не лише на певний час відволіктися від реальності війни, а й закласти основу для психологічного відновлення, яке знадобиться дітям і сьогодні, і в майбутньому.

Сьогодні ми хочемо привітати всю нашу команду, наших партнерів та всіх, хто разом із нами щодня працює для підтримки тих, хто цього потребує.

Для нас, українців, які живуть у війні, психічне здоров’я — це не просто свято. Це щит, який допомагає залишатися людьми, зберігати тепло серця та підтримувати один одного. Це сила, яка дозволяє рухатися вперед навіть у найскладніші дні.

Бажаємо всім нам сміливості визнавати свої емоції, сили берегти себе та тих, хто поруч, внутрішньої стійкості та міцного психічного здоров’я. Пам’ятаймо: турбота про себе — це турбота про Україну. Разом ми сильніші!

Цього літа наша команда у складі тренерів Білобрової Тетяни та Курченко Олени розпочала важливу роботу у прифронтовому Харкові, надаючи необхідну психологічну допомогу дітям-переселенцям у місцевому шелтері для ВПО. Мета занять — не просто зняти стрес, а навчити дітей самостійно справлятися з травмою, використовуючи програму «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

Багато дітей, які приїхали сюди з окупованих територій чи гарячих точок, живуть у стані постійної тривоги. Наприклад, Артем, який довгий час не міг заснути в новому місці, бо відчував, що «ніч тривала вже кілька років». Для нього важливими стали слова дідуся: «Ти мусиш жити далі». На заняттях Артем знайшов спосіб перетворити цей біль на внутрішній якір за допомогою технік глибокого дихання і створення безпечного місця в уяві.

Схожий досвід був і у Валерії. Вона, як сама зізналася, навчилася «тримати сльози всередині», але на тренінгу змогла відкрити шлях до майбутнього. Спочатку Валерія малювала лише порожні дороги, але згодом створила малюнок дому з гойдалкою і садом, вірячи, що «це наш дім, коли ми повернемося». Це яскраво демонструє, як ці техніки допомагають відновити надію і відчуття контролю.

Робота в шелтері була помітна і для батьків. Батьки Олександри розповіли, що їхня донька після тренінгу «почала усміхатися», а її внутрішній спокій поступово повертається. Інші батьки наголошують, що завдяки чутливості та уважності фахівців, діти стають відкритішими та впевненішими. Особливо цінним стало те, що тренінг допоміг налагодити спілкування у сім’ях: «Ми з сином вперше змогли поговорити про те, що сталося. Без крику, без сліз. Просто поговорити».

Таким чином, у Харкові ми даємо дітям не лише тимчасову допомогу, а надійні інструменти для стійкості, які залишаться з ними на все життя.

Цей проєкт створено БФ “Надія по всьому світові” завдяки отриманому гранту від Фонду дитячої стійкості: розвиток спроможності та фінансування українських організацій громадянського суспільства (Children’s Resilience Fund: Providing Capacity Building and Funding to Ukrainian Civil Society Organisations) в Україні. Програма реалізується Crown Agents in Ukraine та Integrity Action.