9-11 вересня 2024 року керівниця та головна психологиня проєкту «Рука допомоги Україні» Ірина Сухова взяла участь у тренінгу «Оволодіння навичками координації та роботи у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (ПЗПСП)» для спеціалістів, що відбувся в Одесі.

Під час тренінгу учасники вдосконалювали навички міжвідомчої координації, ознайомилися з існуючими структурами та керівними документами з ПЗПСП, а також попрактикувалися в плануванні та реалізації діяльності ПЗПСП. Закріплювали знання через розбір кейсів та інтерактивні рольові ігри. Проводив семінар міжнародний експерт ВООЗ Д-р Фамі Ханна.

Захід для партнерів з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей організували технічна робоча група ПЗПСП Україна та Регіональна технічна робоча група ПЗПСП Південних областей.

Фотоальбом на Facebook

Шістнадцятирічна Катя з Нової Каховки Херсонської області під час війни в Україні пережила багато болючих для неї травматичних подій, які вплинули на її психоемоційний стан та здоров’я. Нещодавно дівчина взяла участь у заняттях «Діти та війна. Навчання технік зцілення» та поділилася з нами своїми враженнями:

«Хочу висловити свою глибоку подяку за проведені заняття. Вони виявилися для мене надзвичайно корисними та актуальними, оскільки я пережила три місяці в окупації та перші тижні, коли моє рідне місто, Нова Каховка, фактично було передовою. А згодом для мене було ще декілька переломних моментів: підрив ГЕС, проблеми зі здоров’ям через стрес і на моє день народження я дізналася, що будинок бабусі і дідуся зруйновано. Я відзначу кілька моментів, які особливо вразили під час тренінгу.

По-перше, цікаві методи і способи усунення тривоги, болю і нав’язливих думок. Ми прктикувати багато так званих “інструментів” для подолання переживань. І вони дійсно дуже дієві. Я їх використовувала і на собі, і навіть розповідала подрузі. Щоправда, в неї були переживання щодо нерозділеного кохання, але їй теж допомогло. А це значить, що способи із тренінгу універсальні і підійдуть для кожної ситуації, коли хочеш підтримати когось іншого або заспокоїти себе.

По-друге, мені дуже важливим був підхід до обговорення чутливих тем і надання підтримки учасникам тренінгу. Уміння тренерів створити безпечне та підтримувальне середовище дозволило мені відверто обговорювати важкі питання і знайти способи, які полегшують мій біль. Бо зазвичай я не люблю розповідати про свій досвід, пов’язаний з війною.

Мені справді важко адаптуватися, пристосуватися, змиритися, що ніколи вже не буде, як раніше. Мені важко бачити чужих вчителів, сидіти не в своєму класі із новими однокласниками. Мені важко спати в чужому ліжку і їсти не зі своїх тарілок. Важко бачити, як руйнують моє місто. Неприємно чути, коли деякі люди в селі, де я зараз живу, говорять, що всі східняки – сепаратисти. Це біль, з яким кожен день стикаються тисячі переселенців і біженців. Нещодавно я прибирала і знайшла ключі від своєї квартири. Я давно не плакала так сильно. Така дрібниця, як ключі, змусила мене дуже засумувати. Але я згадала про такий інструмент, як “кнопка гарних відчуттів”. І мені одразу стало легше. Я досі не прала светр, в якій виїжджала з Нової Каховки. Вона пахне моїм домом. Дякую за професіоналізм, чуйність та прагнення допомогти мені та іншим дітям, які зазнали психологічних травм через війну. Раніше мені майже кожен день снилося, що за мною йде російський солдат. Зараз таке вже рідко, тому що завдяки заняттям я пропрацьовую свої внутрішні страхи і болі. Загалом, курс надзвичайно корисний і дуже мені допоміг. Я багато пережила в окупації і коли виїжджала. Мені було дуже самотньо. Але я знайшла допомогу і рада, що є люди, яким не байдуже до мого болю».

На фото заняття з декількох груп за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення», які в 2024 році проводили тренери проєкту «Рука допомоги Україні» Наталія Савчук та Олександр Добровольський. Заняття відбувалися у місті Ізяслав та селі Плужне Хмельницької області.

Також щиро дякуємо за плідну співпрацю Благодійному фонду «ВАВ Краще майбутнє»!

Фотоальбом на Facebook

Влітку 2024 року відбулись заняття за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення» в дитячому таборі «Тренінговий проєкт “Карамель”» під Києвом, в с. Немішаєво Бучаського району Київської області.

Атмосфера табору була дуже теплою та ресурсною, програма цікавою та насиченою. В табір приїхали діти, які пережили окупацію і терористичні атаки, які очікують тата з фронту або вже мають непоправну втрату в сім’ї. Саме для таких дітей і були організовані заняття за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

Загалом участь в заняттях взяли 633 дітей. З ними працювали молоді тренерки – Маргарита Полякова, Ганна Власюк, Дар’я Третяк та Юлія Каленик. Це студентки Волинського національного університету імені Лесі Українки, які вже мають за спиною досвід роботи з травмою та досвід проведення занять.

Ось як прокоментували свою роботу в таборі тренерки:

Юлія Каленик: «Робота психолога в таборі була для мене неймовірно збагачувальним і цінним досвідом. А програма “Діти і війна. Навчання технік зцілення” виявилася надзвичайно корисною і дозволила мені краще зрозуміти, як підтримувати дітей, які пережили травматичні події та важкі випробування. Ці заняття дали можливість створити глибокий емоційний контакт з дітьми, допомагаючи їм відкритися та поділитися своїми страхами і переживаннями. Дуже вдячна за співпрацю».

Маргарита Полякова: «Я дуже вдячна за можливість працювати психологом у таборі «Карамель». Це безцінний досвід. Проведення занять на тему війни та травматичних подій, ознайомлення дітей з методиками для самозаспокоєння – важливі речі. Дуже приємно було чути від дітей, що їм ставало краще після зустрічей з нами».

Ганна Власюк: «Найважчим для мене завжди було перше заняття, оскільки зі всіма знайомишся і хочеться пояснити, про що взагалі наші заняття. Проте згодом всі наступні проводити було легко. Було приємно спостерігати, як діти, які були замкнені, протягом занять відкривались та брали активну участь у обговореннях».

Дар’я Третяк: «На обговорені тем занять учасники та учасниці гарно і влучно висловлювали свої думки, а під час виконання вправ були дуже сконцентровані на виконані, тому любили ділитися своїми емоціями і враженнями. Я другий рік працюю з програмою “Діти та війна. Навчання технік зцілення” в таборі “Карамель”, і вже відчула, що хочу зростати далі, щоб більше допомагати іншим».

Після закінчення таборів своїми враженнями поділилася й директорка Тренінгового проєкту «Карамель» Ірина Завальна : «Дякуємо за співпрацю і увагу до нашого проєкту. В цьому році особливо відчувався досвід нашої спільної роботи. Психологині у обох таборах вже такі свої рідні. Приємних відгуків отримали багато. Колись я мріяла, щоб у таборі у дітей був професійний психологічний супровід. І завдяки вашій роботі це є і вже не один рік. Дякую вам! Дуже приємно усвідомлювати, що діти відпочили з користю».

Ми також щиро дякуємо за співпрацю нашому постійному партнеру і доброму другу «Тренінговий проєкт “Карамель”» та особливо його директору Ірині Завальній.

Заняття «Діти та війна. Навчання технік зцілення» відбулись за фінансової підтримки Канадсько-української фундації. Щиро дякуємо нашому партнеру!

Фотоальбом на Facebook

Близько 200 дітей, які відпочивали цього літа в дитячому таборі «Лісова пісня» неподалік міста Кам’янець-Подільський на Хмельниччині, взяли участь у заняттях за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення».

Табір – це завжди гучно, активно, весело! Бо це відпочинок, тут пісні, танці, квести, ігри, конкурси, розваги. Але діти, які приїхали в табір із інтернатів та багатодітних сімей зі складними життєвими обставинами, отримали також і психологічну підтримку та допомогу. На заняттях «Діти та війна. Навчання технік зцілення» в теплій атмосфері вони ділилися своїми важкими емоціями та тривогами, вчились виражати біль та смуток, долали нав’язливі спогади, малювали свої страхи та за допомогою різних технік та вправ навчались їх перемагати.

Заняття проводили тренерки проєкту «Рука допомоги Україні» Лариса Сушко та Тетяна Соловей. Щиро дякуємо за фінансову підтримку нашому партнеру – Канадсько-українській фундації!

Фотоальбом на Facebook

Дитячий табір – це завжди розваги, ігри, екскурсії, спорт, танці, концерти, спілкування. А табір в селищі Воловець Закарпатської області – то ще і чудові враження від неймовірної природи Карпатських гір. Саме тут в липні-серпні 2024 року для 297 дітей Тренінгового проєкту «Карамель» відбулись заняття за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення». Проводили їх сертифіковані тренерки та психологині проєкту «Рука допомоги Україні» Христина та Лейла Кравченко – дочка та мама.

«Чудові, дружні, талановиті діти, – поділилася своїми враженнями після чергової зміни табору Христина Кравченко. – Люблю дивитися на їхні щирі посмішки, це дуже надихає… Неймовірна подяка дітям за довіру, розповіді про власні трагічні історії, важкі переживання втрати, підтримку один одного. Незважаючи на все це вони живуть, плачуть, сміються, радіють життю!» Окрему подяку за підтримку і довіру Христина висловила БФ «Надія по всьому світові» та Ірині Суховій, керівниці й психологині проєкту «Рука допомоги Україні», яка надавала тренеркам супервізійний супровід.

Своїми враженнями після закінчення занять поділилися й діти. Ось декілька відгуків:

«На заняттях була дуже дружня атмосфера. Психологи – одні з найдобріших людей, яких я зустрічав. Заняття допомогли мені позбутися нав’язливих думок, і тепер я почуваюсь набагато краще. Я рекомендую ці заняття тим, хто має проблеми, пов’язані з травматичними подіями».

«Дякую психологам за такі цікаві заняття, спокійні й відкриті. Мені дуже сподобалось. Можу сказати – не соромтеся відкриватися, гірше не буде точно, особливо, коли психологи настільки професійні у своїй справі».

«Заняття мені сподобались. Було дуже багато різних цікавих технік. З кожної зустрічі я для себе щось брала, розуміла, приймала, для того, щоб подолати свої страхи або трохи заспокоїтись. Все це мені дуже допомогло».

Заняття «Діти та війна. Навчання технік зцілення» відбулись за фінансової підтримки Канадсько-української фундації. Щиро дякуємо нашому партнеру!

Фотоальбом на Facebook

Проєкт «Рука допомоги Україні» Благодійного фонду «Надія по всьому світові» долучився з програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення» до дитячого табору «Теплі долоні», який відбувся на початку червня 2024 року на базі інтеграційного центру «Замлиння» в однойменному селі на Волині.

Діти військовослужбовців Волинського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, а також діти з важкими життєвими обставинами, позбавлені батьківської опіки, які перебувають в прийомних сім’ях, отримали десять днів незабутніх вражень. Близько півсотні дітей різного віку взяли участь у насиченій програмі табору: різноманітних майстер-класах, забавах на природі, спортивних іграх, кінній їзді, поїздці на озеро Світязь. Все це відбулось завдяки команді ГО «ПЯТЕРНЯ» та за фінансової підтримки Благодійного фонду «Сучасна Україна». Крім того Ірина Семененко та Вікторія Пархоменко, які були вожатими в таборі, мали можливість працювати з дітьми за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення». «Ця програма прекрасно поєдналася з нашою. Гарна і потрібна колаборація арт-терапевтичної діяльності. Дякуємо!» – прокоментувала керівниця та арт-терапевтка ГО «ПЯТЕРНЯ» Тетяна Мялковська.

В ході занять «Діти та війна. Навчання технік зцілення» до табору приїжджала керівниця, психологиня та супервізорка проєкту «Рука допомоги Україні» Ірина Сухова, яка привезла дітям подарунки від БФ «Надія по всьому світові»: рюкзачки з арт-набором, що допомагатиме дітям надалі покращувати свій психоемоційний стан. Вона також поспілкувалася з тренерками щодо особливостей роботи з дітьми, які постраждали від війни або проживають в складних життєвих обставинах. Ірина також відмітила, що команда нашого проєкту радіє співпраці з новими партнерами, з якими нас об’єднує піклування про дітей України.

Висловлюємо окрему подяку Канадсько-українській фундації за фінансову підтримку занять «Діти та війна. Навчання технік зцілення»!

Фотоальбом на Facebook

13 червня 2024 року в Полтаві відбулось вручення сертифікатів 28 новим тренерам і тренеркам програми «Діти та війна. Навчання технік зцілення». БФ «Надія по всьому світові» у співпраці з Полтавською академією неперервної освіти імені М.В.Остроградського організували та провели проєкт навчання освітян Полтавщини.

«Радію, що зустрілися дві потужні спільноти! – поділилася своїми враженнями після закінчення проєкту доцент академії, кандидат психологічних наук, психологиня Людмила Жданюк. – Запланували, організували, провели і завершили сертифікацією перший спільний проєкт довжиною в три місяці.

Вчора слухала підсумкові рефлексії учасників і була вражена, що не зважаючи на складність теми (робота з дітьми, що переживають війну), складні власні переживання, страшні життєві історії дітей, необхідність опановувати нові інструменти роботи, повітряні тривоги, автобуси, які ламалися, фізичні травми і багато, багато інших перешкод, учасники та учасниці все ж знаходили місце для самовираження, креативності, творчості. Не тільки підтримували, мотивували, співпереживали, піклувалися, а й дарували радість Дитинства!»

Вручали сертифікати керівниця та психологиня проєкту «Рука допомоги Україні» Ірина Сухова, психолог Олексій Сухов та координаторка групи тренерів Христина Кравченко. Дякуємо нашому новому партнеру – Полтавській академії неперервної освіти імені М.В.Остроградського за плідну співпрацю! Щира подяка Канадсько-українській фундації за фінансову підтримку!

Фотоальбом на Facebook

12 червня 2024 року в Києві відбулось вручення сертифікатів новим тренерам і тренеркам програми «Діти та війна. Навчання технік зцілення». Керівниця та психологиня проєкту «Рука допомоги Україні» Ірина Сухова, психолог Олексій Сухов та координаторка цієї групи тренерів Ольга Постернак привітали 24 нових спеціалістів з Києва, а також Кам’янського Дніпропетровської області та Білої Церкви Київської області.

Щоб отримати сертифікати, після теоретичного навчання усі провели групи з дітьми та батьками, які постраждали від війни. Деякі заняття проводились наживо, інші – онлайн. «Ми обрали онлайн формат, щоб надати можливість людям з маленьких міст та з-за кордону доєднатися до програми і опрацювати свій травматичний досвід, – розповіла одна з нових тренерок цієї групи Ольга Хоптяр. – Але коли виникли проблеми з відключенням світла в учасників та тренерів, ми здивувались, якими вмотивованими виявились наші учасники: вони шукали вай-фай в кав’ярнях та просили надіслати матеріали для самостійної роботи. Це надихало всіх: наша робота дуже важлива».

«Вручення сертифікатів відбувалось в той день, коли в Києві була неймовірна злива: «тонули» автівки, стояв міський транспорт, на дорогах провалювався асфальт, – поділилася своїми враженнями Ірина Сухова. – Тому на жаль не всі змогли «доплисти» до місця зустрічі, зробити спільне фото. Але ми в месенджерах отримали від відсутніх привітання, а вони поштою отримали від нас сертифікати. Бажаємо новим тренерам і тренеркам програми «Діти та війна. Навчання технік зцілення» подальшої плідної роботи!»

Проєкт відбувся у співпраці з Центром професійного розвитку міста Києва. Щиро дякуємо Канадсько-українській фундації за фінансову допомогу!

Фотоальбом на Facebook

30 травня 2024 року у Хмельницькому відбулось вручення сертифікатів 22-ом новим тренерам програми «Діти та війна. Навчання технік зцілення». З початку весни нові спеціалісти проводили групові заняття для дітей та дорослих, де змогли на практиці втілити знання, які вони отримали під час тренінгу в Хмельницькому 29 лютого – 02 березня 2024 року.

Сертифікати вручали керівниця та психологиня проєкту «Рука допомоги Україні» Ірина Сухова, а також психологиня та координаторка цієї тренерської групи Яна Сергеєва. Щиро вітаємо нових фахівців та бажаємо усім сил, натхнення та гарних результатів в роботі!

Заходи в рамках проєкту проведено у співпраці з БФ «Рокада» (м. Хмельницький), з яким ми плідно працюємо вже два роки. Дякуємо нашому партнеру!

Також велика подяка за фінансову підтримку нашому донору – Канадсько-українській фундації.

Фотоальбом на Facebook

Майже завжди всіх учасників та учасниць занять «Діти та війна. Навчання технік зцілення» об’єднує одне – кожен був так чи інакше травмований війною. Але групи завжди різні. З поміж інших на заняттях, які відбувались в одному з дитячих таборів, був хлопець Владислав 15-ти років із м. Хмельницький. Він активно працював, швидко познайомився з усіма, слухав їхні розповіді, намагався обережно запитувати про те, що його цікавило. Проте, майже до кінця тренінгу він говорив, що травматичних спогадів не має і бере участь через цікавість і бажання навчитися технік зцілення на майбутнє.

Коли в групі працювали над темою страхів, одна дівчинка сказала, що боїться повертатися у Херсон, у будинок, який затопило на її очах. Тоді Влад сказав, що розуміє дівчину, бо також боїться повертатися у село до бабусі. Без зайвих спонукань хлопець розповів свою історію:

«Влітку я завжди їздив до бабусі в село, де у мене був найкращий друг Антон. Нам було весело і цікаво щодня. Два роки тому ми пішли на ставок, зловили пару карасів, були такі щасливі. Після рибалки ми йшли лісом, спілкувалися і раптом почули якийсь звук. Він був голосним і наче наближався до нас. Все відбувалося дуже швидко, можливо пару секунд… Я оглянувся і побачив, що на нас падає дерево. Антон якось мене відштовхнув зі стежки, а дерево впало прямо на нього…
Він загинув на місці. Мені було дуже страшно, мене ніби паралізувало, потім я почав витягувати його і побачив, що він не дихає, а вся голова в крові. Це був жах, я біг дорогою і кричав, кликав на допомогу. Його поховали, а я більше не можу їздити в село, жодного разу не був після того випадку».

Владислав закрив обличчя руками і плакав. Він пояснив, що після того випадку часто бачить один і той самий сон, як дерево падає на Антона. А коли він прокидається, то часто перед очима бачить свого друга і відчуває запах крові та чує звук дерева, яке падає. Минуло два роки, а хлопцю здається, що все було ніби вчора. Він перестав ходити до лісу і на риболовлю.

Продовжуючи заняття, тренери стимулювали групу до розмови про корисне і некорисне уникання. Також вони запитали Владислава, які техніки він міг би застосовувати у таких випадках. Хлопець поділився, що він вже використовує дихальні, слухові і нюхові вправи та носить із собою ароматичну олійку. Влад відмітив, що техніки допомагають йому знімати напругу, тому він планує практикувати їх і надалі. На наступне заняття Влад приніс виконане завдання з подолання страху. Він вирішив, що йому потрібно маленькими кроками повертатися до поїздок у село. На кожній сходинці він написав, що має зробити і схематично зобразив Антона, свого супергероя з крилами, який допомагатиме йому у всьому.

На фото групові заняття «Діти та війна. Навчання технік зцілення», які тренерки проєкту «Рука допомоги Україні» Алевтина Гурська та Марина Павлусь проводили в березні-квітні 2024 року в ліцеї №93 м.Києва.

Дякуємо за фінансову підтримку нашому партнеру – Канадсько-українській фундації.

Фотоальбом на Facebook