Є команди, які працюють як механізм. А є — як серце.
Команда тренерів і тренерок проєкту “Рука допомоги Україні” — саме така. Жива, глибока, людяна. Та, яка лікує не лише методиками, а самим своїм існуванням.
Цього червня в самому серці Карпат у затишній і мальовничій Східниці відбувся особливий ретрит — для тих, хто зазвичай думає про інших, підтримує, витримує, тримає плечима не одне людське серце. Команда тренерів і тренерок проєкту “Рука допомоги Україні” зібралася разом, щоб зупинитися на мить — не тому, що боротьба завершилась, а тому, що вона триває і потребує сили. А сила народжується в єдності, дотику, подиху, простих речах, які ми часто відкладаємо “на потім”. Смачна їжа, сонце і вода — відпочинок для тіла давав можливість розслабитися і відпочити розуму та серцю.
Майстер-класи від Наталії Подоляк, Христини Кравченко, Олени Божор стали простором глибокого перезавантаження. Кожна вправа — це не просто техніка, це було про дотик до себе, до втоми, яку ми звикли не помічати, і до надії, яку хочеться берегти.
Особливою частиною стала зустріч з мисткинею Христиною Соломчак — дрогобицькою волонтеркою, яка показала, як через живопис говорити про те, що словами сказати важко.
Був й час для мандрів — поїздка в місце сили Тустань, у Сколівські Бескиди, де камені пам’ятають історії стійкості. І саме там, серед неба й гір, відбулася мить, яка розчулила всіх: наш подружній дует — Анастасія та Євген — поділилися, що чекають дитину. А ще — влаштували гендер-вечірку, яку ми зустріли з щирою радістю та сльозами в очах. Це була не просто новина — це був символ життя, яке перемагає.
У колі команди ми переосмислювали пройдений шлях, згадували, скільки зроблено для дітей, вчителів, батьків, для України. Але ще більше — говорили про майбутнє. Бо ворог не зник. А значить, ми маємо бути міцними. Не загартованими лише болем, а з’єднаними довірою, спільністю і людським теплом.
Ретрит став простором не лише для професійного росту, а й для простого, щирого людського “бути разом” — за філіжанкою кави, на прогулянці, під час пізніх розмов про сенси й плани. Цей ретрит — заряд, фундамент на наступний рік для нас, команди людей, які вміють зцілювати, обіймати, піднімати і йти далі.