– Можна Вас сфотографувати?
– Ой, нє-нє-нє…
– Ви гарно виглядаєте! Давайте зробимо фото разом всією групою?
– Я не знаю, якось не зручно. Я не люблю фотографуватись, завжди погано виходжу… (починає тікати).
– Добре, тоді розкажіть мені про ваші заняття на групі. Це програма «Діти та війна»?
– Я дуже задоволена! Після виїзду з місця бойових дій мене трусило, і все було, як в тумані. Прийшла на зібрання групи, мене попросили анкету заповнити, а я розгубилась, не знаю, що писати. Мені допомогла техніка «Метелик», ми вивчали таку. А ще жахливі звуки в голові були, особливо вночі, не могла спати. Вибухи, крики. Теж подолала це. Бачите, я вам розповідаю і не плачу, а раніше не могла так… Я не плаксива по життю. Наші тренери групи – вони наші вчителі. Вони навчили мене, як заспокоюватися і давати ладу думкам. І ті звуки жахливі також перестали в голові бути.

Це шматочок невеликої розмови керівника і психолога нашого проекту «Рука допомоги Україні» Ірини Сухової з учасницею групи за програмою «Діти та війна. Навчання технік зцілення» Оленою, яка евакуювалася з Маріуполя Донецької області в Дрогобич Львівської області. І це поширена ситуація – дорослі (на відміну від дітей) фотографуватись не хочуть, а відгуки надають. Навіть рекомендують заняття своїм знайомим, бо допомогло. Тому викладаємо декілька відгуків учасників групових занять, які проходять в Дрогобичі, від Євгенії з Києва, Лілії з Мелітополя і Нікіти з Харкова.

Generated by Facebook Photo Fetcher 2

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search