На Волині є невелике містечко – Горохів. Невелике за розмірами, але люди, які тут живуть, мають великі і добрі серця. Чотири чудових тренерки програми «Діти та війна. Навчання технік зцілення», Марина Сокол, Мар’яна Козош, Мар’яна Давидюк та Оксана Луговська-Фесенко, працюють в Горохові з дорослими та дітьми, які отримали травму війни.

Дякуємо команді за віддану працю. Публікуємо кілька відгуків учасників занять:

Ірина, м. Бровари, Київської області: «Висловлюю щиру подяку організаторам за створення групи психологічної підтримки! Ваші професійні здібності і неперевершена харизма, незважаючи на воєнний час, надихають рухатися, жити, любити… Вкладати частинку себе в добрі справи! Проведені вами заняття змушують зупинитися, переосмислити життя до війни та під час війни! Не втратити себе, а навпаки – допомагати тим, хто потребує також підтримки! Повернувшись в рідне місто, згадую ваші настанови та поради в ті моменти, коли зупиняю себе і не даю негативним емоціям рухати мною! Ви дали надію, що можна сприймати світ по-іншому!»

Олена, м. Горохів, Волинська область: «Дорогі Мар’яно та Марино! Я розкрила такі свої психологічні проблеми, як невпевненість в собі, поборола деякі страхи, я зрозуміла, що мені потрібно, та здебільшого зрозуміла, що я хочу в цьому житті, я зуміла впоратись з ПТСР. Ви неймовірні, шкода, що раніше я з Вами не мала можливості познайомитись. Це просто мене доля звела бути з Вами. Ви єдині, хто мені допомогли».

Олена, м. Миколаїв: «На початку березня цього року моя сім’я переїхала з м. Миколаїв до м. Горохів. Це було швидке і непросте рішення. Вже 8 тижнів Горохів є домом для мене, мого чоловіка і наших дітей. Нас зустріли з великою турботою та теплом. Але психологічно було дуже важко. Була провина, що ми поїхали; знецінення своїх почуттів (бо комусь довелося пережити набагато більше); замкненість, дратівливість, гнів, апатія, зміни настрою; сором приймати допомогу; відірваність від реальності, неможливість будувати плани на майбутнє; сум за батьками й неможливість їх обійняти; дуже багато страхів; поганий сон, різноманітні збої в роботі організму. Соціальна працівниця познайомила мене з Мариною Сокол, і так я потрапила в групу жінок, які стали мені дуже близькими в наших спільних проживаннях. Вони дали інструменти, завдяки яким я можу впоратися зі своїми почуттями. Я дізналася, що все те, що зі мною відбувається, це нормально в такий ненормальний час, і інші також мають схожі почуття. Відвертість інших жінок була цілющою для мене. Війна також випустила моїх старих драконів і мені вдалося дати їм трохи раду. Вони сплять тихенько в печерах, а деякі полетіли геть. Для мене ці зустрічі були скарбом. Мені важко словами передати цінність, але я вдячна всім серцем і душею. І велика вдячність тим, завдяки кому ця програма була для мене безкоштовною».

Інна, м. Харків: «Ще раз я щиро вдячна вам за приділений час, за знання і звичайні буденні розмови про все! Дякую всім! Недарма ми з вами зустрілись! Це потрібно було кожній з нас!»

Тетяна, психологиня, м. Горохів, Волинська область: «Ви чудові і кожна по-своєму неймовірна. Навіть не згадаю, коли до нашого знайомства я так круто і корисно проводила час. 2 години пролітали, як 2 хвилини. ДЯКУЮ. Передати словами всі емоції та враження, які я отримала під час заняття, просто неможливо! Мені дуже сподобалася атмосфера довіри у нашій групі, завдяки чому я відчула реальні зміни. Пишаюся кожною учасницею неймовірного проєкту».

Generated by Facebook Photo Fetcher 2

Contact Us

We're not around right now. But you can send us an email and we'll get back to you, asap.

Not readable? Change text. captcha txt

Start typing and press Enter to search